Domů Events сустрэчы [sustrečy] – зустрічі [zústriči] – setkání s běloruskou a ukrajinskou kulturou

сустрэчы [sustrečy] – зустрічі [zústriči] – setkání s běloruskou a ukrajinskou kulturou

Běloruské draniki, ukrajinské vareniki, české pivo. Jde to vůbec dohromady? Co nás spojuje, a v čem je naopak kultura Běloruska a Ukrajiny osobitá? Setkání v zahradě augustiniánského opatství nabídne příležitost dozvědět se o těchto dvou zemích více, než je možné z kusých zpráv v médiích. 

Partneři akce: Konzulát Ukrajiny v Brně, Ambasáda nezávislé běloruské kultury, Centrum pro cizince JMK, Magistrát města Brna, Knihovna Jiřího Mahena v Brně, Ukrajinský institut, Ukrainer, Izhakultura a planetabelarus.by.

Program v době 16–21 h:
– občerstvení s nabídkou tradičních ukrajinských a běloruských jídel
– promítání tematických dokumentárních filmů
– fotoprojekce
– workshopy pro děti i dospělé
– 17:00 rozhovor historika Radomyra Mokryka s ukrajinistkou Lenkou Víchovou
– 18:00 diskusní fórum Banderovci
– 19:30 diskusní fórum Ambasády nezávislé běloruské kultury

Součástí programu je hudební vystoupení Aliaksandra Yasinského. Aliaksandr Yasinski je akordeonista a skladatel experimentující s různými styly a žánry. Narodil se v běloruském Baranavičy a od roku 2011 žije v Praze.

CS/UK
17:00
Rozhovor s ukrajinistkou Lenkou Víchovou a Tomášem Petříčkem, ministrem zahraničních věcí v letech 2017-2021
Lenka Víchová se specializuje na soudobé dějiny Ukrajiny. Je redaktorkou časopisu Ukrajinský žurnál. Rozhovor povede Radomyr Mokryk, historik z Ústavu východoevropských studií Filozofické fakulty Univerzity Karlovy.

CS/UK
18:00
Banderovci
Téma takzvaných banderovců patří mezi nejkontroverznější v ukrajinských dějinách. Je dodnes živé nejen v odborných debatách historiků, ale i ve světě politiky. Komplikovaný příběh a události z období druhé světové války představují zdroj jistého napětí v současných ukrajinsko-polských vztazích, často se dostávají i do českých médií a odkaz nacionalistického hnutí z meziválečného období na Ukrajině je předmětem vášnivých diskusí i na Ukrajině samotné. Do česko-slovenského povědomí se toto hnutí dostalo zejména koncem čtyřicátých let a v letech padesátých, kdy bylo často interpretováno v zájmu propagandistických cílů komunistického režimu. Spousta mýtů kolem takzvaných banderovců však přetrvala do dnešní doby. Proč hnutí vzniklo právě na západní Ukrajině a právě tehdy? Jednalo se o kolaboranty s nacisty? Nebo se jednalo o osvobozenecké hnutí Ukrajinců? A kdo byl Stepan Bandera, jehož jménem bývají označováni příslušníci Ukrajinské povstalecké armády? Jak narativ o tomto hnutí ovlivňuje ukrajinskou politiku a mezinárodní vztahy? Odpovědi na tyto otázky budeme hledat v debatě historika Radomyra Mokryka z Ústavu východoevropských studií Filozofické fakulty Univerzity Karlovy s Tomášem Řepou, historikem z Univerzity obrany, který je autorem publikace Banderovci. Politické souvislosti, následky zneužití tématu komunistickou propagandou, návaznost na hybridní konflikt v současnosti.

CS/BE
19:30
Diskusní fórum Ambasády nezávislé běloruské kultury
Na podzim loňského roku vznikla v Brně Ambasáda nezávislé běloruské kultury, jejímž cílem je podpora kulturní výměny a zvyšování povědomí o Bělorusku. Ambasadorem je překladatel Sjarhej Smatryčenka, který vyrůstal v Minsku a posledních deset let žije v Brně. Do diskusního fóra v rámci festivalu Meeting Brno pozval k rozhovoru tři hosty různých profesí:

Siarhiej Šupa – polyglot a renomovaný překladatel, novinář Rádia Svobodná Evropa. Byl jedním z aktivistů běloruského obrozeneckého hnutí na sklonku sovětské éry. Spoluzakládal kultovní běloruské noviny Naša Niva. Editoval archivy Běloruské lidové republiky, jejíž exilová vláda sídlila za československé první republiky v Praze.

Olga Žernosek – lékařka, absolventka Hrodenské státní lékařské univerzity. Od roku 2013 pracuje v České republice a je spoluzakladatelkou spolku lékařů se zahraničním vzděláním Doktor Čechov, který se aktivně věnuje problematice uznávání zahraničního vzdělání lékařů a nelékařských pracovníků ve zdravotnictví. Spolek se podílel na realizaci zdravotně humanitárního programu České republiky MEDEVAC.

Natallia Makovik – byla na konci 90. let studentskou aktivistkou v Bělorusku, za což ji vyloučili z univerzity v Minsku. V rámci českého programu pomoci byla pak přijata ke studiu v České republice. Postupem času se v Česku vyprofilovala jako nejuznávanější odbornice na komerční využití hradů a zámků, a to nejen v České republice, ale v celé Evropě.

Pořad proběhne v češtině, ukrajinštině a běloruštině.
Vstup zdarma. Na celý páteční blok programu doporučujeme rezervaci níže na této stránce.


Український

сустрэчы [sustrečy]  – зустрічі [zústriči] – зустріч з білоруською та українською культурою

30/7 2021
16:00 – 21:00 год.
Августинське абатство, Площа Менделя 

Білоруські драники, українські вареники, чеське пиво. Їх взагалі можна поєднати? Що є у нас спільного, й навпаки – в чому культура Білорусі й України особливі? Зустріч в саду Августинського абатства дасть стане чудовою нагодою дізнатись про ці країни більше, ніж можна з уривків новин у медіа.

Партнери заходу: Консульство України в Брно, Посольство незалежної білоруської культури, Центр для іноземців у Південноморавському регіоні, мерія міста Брно, бібліотека Їржі Магена у Брно, Український інститут, Ukrainer, Izhakultura та planetabelarus.by.

Розклад програми з 16:00 да 20:00 год:
– фуршет з вибором традиційних українських та білоруських страв
– показ тематичних документальних фільмів
– фотопоказ
– майстер-класи для дітей та дорослих
– 17:00 – розмова історика Радомира Мокрика з україністкою Ленкою Віховою
– 18:00 дискусійний форум «Бандерівці»
– 19:30 дискусійний форум Посольства незалежної білоруської культури

 Програма заходу включає музичний виступ Аліксандра Ясінського.

Аліксандр Ясінський – акордеоніст і композитор, який експериментує з різними стилями та жанрами. Він народився в білоруському місті Барановичі, а з 2011 року живе в Празі.

CS/UK
17:00
Розмова з україністкою Ленкою Віховою
Ленка Віхова спеціалізується на сучасній історії України. Вона є редактором часопису «Український журнал». Інтерв’ю вестиме Радомир Мокрик, історик з Інституту східноєвропейських студій Філософського факультету Карлового університету.

CS/UK
18:00
Бандерівці
Тема так званих «бандерівців» є однією з найбільш суперечливих в історії України. Донині вона є живою не лише в професійних дискусіях істориків, а й у світі політики. Складна історія та події Другої світової війни є джерелом певної напруги в нинішніх українсько-польських відносинах, вони часто потрапляють і до чеських ЗМІ, а спадщина українського націоналістичного руху з міжвоєнного періоду є предметом палких дискусій і в Україні. Ідея цього руху міцно закарбувалася в чесько-словацькій свідомості наприкінці 1940х – 1950х років, коли її часто використовували в інтересах пропагандистських цілей комуністичного режиму. Однак багато міфів про так званих «бандерівців» збереглися до наших днів. Чому цей рух виник у Західній Україні і чому саме тоді? Чи співпрацювали вони з нацистами? Або це був визвольний рух українців? Ким був Степан Бандера, іменем якого іноді називають учасників УПА? Як історія про цей рух впливає на українську політику та міжнародні відносини? Ми будемо шукати відповіді на ці питання в дискусії історика Радомира Мокрика з Інституту східноєвропейських студій Філософського факультету Карлового університету з Томашем Ржепою, істориком з Університету оборони, який є автором публікації «Бандерівці. Політичний контекст, наслідки зловживання комуністичною пропагандою, зв’язок із гібридним конфліктом сьогодні».

CS/BE
19:30
Дискусійний форум Посольства незалежної білоруської культури
Восени минулого року в Брно відкрили Посольство незалежної білоруської культури, метою якого є підтримка культурного обміну та підвищення обізнаності про Білорусь. Посаду посла обіймає перекладач Сяргей Сматриченка, який виріс у Мінську і останні десять років живе у Брно. На дискусійний форум у рамках фестивалю Meeting Brno він запросив трьох гостей-представників різних професій:

Сяргей Шупа – поліглот і відомий перекладач, журналіст Радіо «Вільна Європа». Він був одним із активістів білоруського руху відродження наприкінці радянської доби. Співзасновник культової білоруської газети «Наша Нива». Він редагував архіви Народної Республіки Білорусь, уряд якої знаходився в еміграції у Першій Чехословацькій Республіці в Празі.

Ольга Жерносек – лікарка, випускниця Гродненського державного медичного університету. Вона працює в Чеській Республіці з 2013 року та є співзасновницею Асоціації лікарів з іноземною освітою Doktor Čechov, яка активно займається проблемою визнання іноземної освіти лікарів та медичних працівників. Асоціація брала участь у реалізації медичної гуманітарної програми MEDEVAC у Чеській Республіці.

Наталля Маковік – була студентською активісткою в Білорусі наприкінці 90-х, за що її було виключено з Мінського університету. Після цього її прийняли на навчання у Чеській Республіці в рамках чеської програми допомоги. З часом вона зарекомендувала себе в Чехії як найбільш шанований фахівець у галузі комерційного використання палаців та замків не лише в Чеській Республіці, а й у всій Європі.


Беларускамоўны

сустрэчы [sustrečy] – зустрічі [zústriči] – сустрэчы з беларускай і ўкраінскай культурай

30/7 2021
16–21 г.
абацтва аўгустыніянаў, плошча Мэндэля 1

сустрэчы [sustrečy] – зустрічі [zústriči] – сустрэчы з беларускай і ўкраінскай культурай

Беларускія дранікі, украінскія варэнікі, чэшскае піва. Ці можна гэта ўявіць разам? Што нас яднае, а чым, наадварот, культура Беларусі і Украіны адметная? Сустрэчы на дворыку абацтва аўгустыніянаў дадуць магчымасць даведацца пра гэтыя дзве краіны больш, чым з рэдкіх паведамленняў у СМІ. 

Партнёры імпрэзы: Консульства Украіны ў Брне, Амбасада незалежнай беларускай культуры, Цэнтр для іншаземцаў Паўднёвамараўскага краю, Магістрат горада Брна, Бібліятэка імя Іржы Магена ў Брне, Украінскі інстытут, Ukrainer, Їжакультура і planetabelarus.by.

 

Праграма на час 16–21 г.:
– продаж традыцыйных украінскіх і беларускіх страваў
– паказ тэматычных дакументальных фільмаў
– фотапраекцыі
– варкшопы для дзяцей і дарослых
– 17:00 гутарка гісторыка Радаміра Мокрыка з украіністкай Ленкай Віхавай
– 18:00 дыскусійны форум “Бандэраўцы”
– 19:30 дыскусійны форум Амбасады незалежнай беларускай культуры

Праграму дапоўніць музычны выступ Аляксандра Ясінскага, баяніста і кампазітара, які эксперыментуе ў розных стылях і жанрах. Аляксандр Ясінскі нарадзіўся ў беларускіх Баранавічах, а з 2011 года жыве ў Празе.

CS/UK
17:00
Гутарка з украіністкай Ленкай Віхавай
Ленка Віхава спецыялізуецца на сучаснай гісторыі Украіны. Яна рэдактарка часопіса Ukrajinský žurnál. Гутарыць з ёй будзе Радамір Мокрык, гісторык з Інстытута ўсходнееўрапейскіх даследаванняў Карлавага Універсітэта.

CS/UK
18:00
Бандэраўцы
Тэма т.зв. бандэраўцаў належыць да самых спрэчных ва ўкраінскай гістарыяграфіі. Яна дагэтуль жыве не толькі ў прафесійных дэбатах украінскіх гісторыкаў, але і ў свеце палітыкі. Складаная гісторыя і падзеі перыяду другой сусветнай вайны становяць крыніцу пэўнай напружанасці ў цяперашніх украінска-польскіх дачыненнях, часта трапляюць і ў чэшскія СМІ, а спадчына нацыяналістычнага руху міжваеннага перыяду ва Украіне сталася прадметам вострых дыскусій і ў самой Украіне. У чэшска-славацкае інфармацыйнае поле гэты рух трапіў перадусім у канцы 1940-х і ў 1950-х гадах, калі ён часткова інтэрпрэтаваўся ў інтарэсах прапагандысцкіх мэтаў камуністычнага рэжыму. Аднак безліч міфаў вакол т.зв. бандэраўцаў жыве сённяшняй пары. Чаму рух узнік менавіта ў Заходняй Украіне і менавіта тады? Ці былі гэта калабаранты з нацыстамі? Або гэта быў вызвольны рух украінцаў? І хто быў Сцяпан Бандэра, імём якога бываюць называныя ўдзельнікі Украінскай паўстанцкага войска? Як наратыў пра гэты рух уплывае на ўкраінскую палітыку і міжнародныя дачыненні? Адказы на гэтыя пытанні мы будзем шукаць у дэбатах гісторыка Радаміра Мокрыка з Інстытуту ўсходнееўрапейскіх даследаванняў Філасофскага факультэта Карлавага ўніверсітэта з Томашам Ржэпам, гісторыкам з Універсітэта абароны і аўтарам публікацыі “Бандэраўцы. Палітычныя ўзаемасувязі, наступствы злоўжывання тэмай у камуністычнай прапагандзе, прывязка да гібрыднага канфлікту ў сучаснасці”.

CS/BE
19:30
Дыскусійны форум Амбасады незалежнай беларускай культуры
Увосень леташняга года ў Брне паўстала Амбасада незалежнай беларускай культуры, мэта якой – падтрымка культурнага абмену і павышэнне інфармаванасці пра Беларусь. Амбасадарам стаўся перакладчык Сяргей Сматрычэнка, які вырас у Мінску, а апошнія дзесяць гадоў жыве ў Брне. На дыскусійны форум у рамках фестывалю “Meeting Brno” ён запрасіў на размову трох гасцей розных прафесій:

Сяргей Шупа – паліглот і выбітны перакладчык, журналіст Радыё Свабода, адзін з актывістаў беларускага адраджэнскага руху на схіле савецкай эпохі. Быў сузаснавальнікам культавай беларускай газеты “Наша Ніва”, рыхтаваў да выдання архівы Беларускай Народнай Рэспублікі, эміграцыйны ўрад якой у міжваенным часе знаходзіўся ў Празе.

Вольга Жарнасек – доктарка, выпускніца Гродзенскага дзяржаўнага медыцынскага ўніверсітэта. З 2013 года працуе ў Чэшскай Рэспубліцы, дзе сузаснавала арганізацыю лекараў з іншаземнай адукацыяй “Доктар Чэхаў”, што актыўна займаецца праблематыкай прызнання іншаземнай адукацыі медыкаў. Арганізацыя ўдзельнічала ў рэалізацыі медыцынска-гуманітарнай праграмы Чэшскай Рэспублікі “MEDEVAC”.

Наталля Маковік – у канцы 1990-х гадоў была ў Беларусі студэнцкай актывісткай, за што яе выключылі з універсітэта ў Мінску. У рамках чэшскай праграмы дапамогі была прынятая на вучобу ў Чэшскай Рэспубліцы. З цягам часу стала адным з самых вялікіх аўтарытэтаў у пытаннях камерцыйнага выкарыстання замкаў, прычым не толькі ў Чэхіі, але і ва ўсёй Еўропе.

Datum

30.07.21
Expired!

Čas

16:00 - 21:00

Umístění

Augustiniánské opatství
Mendlovo nám. 1